Вперше поселення на території сучасної Українки згадується в архівах за 5 березня 1541 року з дарчої грамоти короля Сигізмунда І як село Ігнатівка, що належало зем’янці Зіновії Яцківській. Село (хуторець) розташовувалося на лівому березі річки Стугни, зі сходу межувало з Поповим полем, із півночі був ліс і шлях на Київ з Трипілля, а з заходу були луки.
Універсалом 1656 року гетьман Богдан Хмельницький надав село Ігнатівці (в складі Трипільського монастирського маєтку) Києво-Печерському монастирю. 1690 року митрополит Варлаам Ясинський передав Трипілля і Трипільщину (в складі якої була Ігнатівка) Києво-Софіївському кафедральному монастиреві. В 1709 році підтверджуючою грамотою гетьман Іван Скоропадський називає це поселення Злодіївкою. Про походження назви «Злодіївка» київський цивільний губернатор Іван Фундуклей пише:
В прошлом 1845 году между местечком Трипольем и деревнею Злодеевкою в 3-х верстах от Днепра, в урочище Филиповщине (Філонівщині) на возвышености горы, покрытой лесом, в 6-ти саженьях от поверхности ея, открыта пещера, которая образовалась не случайно, но была делом рук человеческих. Длиною она теперь около 14 аршин, а дальшее продолжение завалено обрушившимся сводом. Когда и кем ископана эта пещера, неизвестно. Местное предание помнит, или может быть только предполагает, что во время гайдамаччины около половины прошлого столетия, пещера эта была гнездом разбойников. Это подтверждает образом и названием ближнего селения — „Злодеевка“.
Ця згадка дещо підтверджує, що колись між цим поселенням і містечком Трипілля за 3 кілометри від Злодіїївки була печера, де жили злодії.
1912 року Злодіївка була перейменована у Столипіно, як хутірське поселення.
В 1921 році Столипіно/Злодіївку перейменували в Українку.
19 листопада 1979 року селище Українку було віднесено до групи міст районного підпорядкування.
Революція гідності та прихід до влади в Україні політиків постмайданного призову, призвели до суттєвих політичних змін у владі Київської області й зокрема у місті Українка. Багаторічний міський голова — Павло Козирєв, добровільно подав у відставку і з осені 2017 року місто лишилося без легітимного керівництва. Верховна Рада України не спромоглась призначити позачергові вибори міського Голови міста Українка. Не вдалося провести також вибори до об’єднаної територіальної громади, які передбачали об’єднання Українки, с. Трипілля та ще кількох адміністративних одиниць навколо. У Міській раді Українки, яка налічує 26 депутатів, відповідно до Законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад», було обрано секретаря міської ради — в.о. міського Голови, цю посаду протягом півтора року до грудня 2018 року, посідала — Катерина Проценко, депутат міської ради, обрана від партії Наш край. Після її відставки за власним бажанням, в результаті перевиборів секретаря міської ради, які відбулися 14 листопада 2018 року, на цю посаду було обрано Тетяну Кучер, депутата від партії Укроп, яка, після семимісячного перебування на своїй посаді, втратила легітимність у результаті непроходження процедури спецперевірки і у зв’язку з відповідним приписом Національного Агентства запобігання корупції (НАЗК)
